Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Рано вранці навесні тут ще недавно співали солов'ї, повітря наповнювався п'янким запахом квітучих яблунь і черешень, тихо плескалася прозора вода в численних прудах і ставках.
Ще до сходу сонця піднімалися тут господині, дивно красиві якоюсь своєю, абсолютно особливою і ніжною жіночою красою, та починали клопотати по господарству. Готували вони нехитрий сніданок для своїх чоловіків і синів, що йшли на роботу. Їхні мозолясті натруджені, майже чорні від засмаги руки керували тракторами та комбайнами, збирали чудовий український хліб.
А в Харкові і Запоріжжі, Миколаєві та Одесі, Херсоні та Донецьку вранці запалювалися в багатоповерхівках вікна. То інженери і токарі, слюсарі та механіки, ливарники та зварювальники збиралися на заводи, де збирали вони турбіни і літаки, тепловози і автомобілі, телевізори і багато ще чого іншого.
І було не проштовхнутися в тролейбусах, трамваях і автобусах, коли їхала та трудова Україна працювати. Суцільним потоком десятками хвилин йшов люд через заводські прохідні. У донецькі та луганські забої опускалися шахтарі.
А до вечора, втомлені і веселі, йшли вони всі додому до дружин та дітей. У селах сідали вечеряти прямо у дворах. Ломилися столи від борщу та іншої багатої їжі. Та й стопку одну-другу горилки дозволяли собі втомлені мужики. Але більше ні-ні, завтра ж на роботу...
У містах же, повечерявши, виходили цілими сім'ями посидіти біля під'їздів. Дітлахи грали, мужики говорили про роботу, старші згадували як били німця, господині -- про господарство, як краще приготувати так, щоб смачно було, а молодь бринькала на гітарах.
І неслися над тією щасливою Україною пісні, та такі, що змушували вони то плакати, то сміятися. І жити хотілося, і любити хотілося тоді...
Де ж ти, та країна, моя Україна? Як сталося так, що поринула ти в безодню горя, негараздів, злиднів і смерті? Як сталося ж так, що кинулися українці шукати собі частки на чужинах? Як це сталося, скажи мені? Але мовчить нещасна, як та злиденна старенька на паперті, якій осталося тільки згадувати счастлівую минулу молодість свою...
І немає нині людей у світі, мабуть, більш нещасних і горюючих, ніж українці.
І немає, мабуть, ні в одній країні світу стільки багатих, жадібних людей без честі і совісті, що мають необмежену владу. І немає ніде в світі такої влади, яка б так ненавиділа свій народ, та й не грабувала б його.
За 30 років незалежності України в ній сформувалася не еліта, а звіряча, нелюдська і знахабніла від безкарності псевдоеліта.
Особливо явно і відкрито це проявилося в другій декаді лютого. Під час апогею істеричної інформаційної кампанії про «неминуче російське вторгнення на Україну», ініційованої Вашингтоном і Лондоном, десятки чартерних бізнес-джетів, вщерть набитих українськими олігархами, депутатами і членами їх сімей піднялися в повітря і попрямували на захід.
В цей же час по землі з Києва в бік Львова рушили потоки машин з дипломатичними номерами. Це, підкоряючись наказам своїх урядів, українську столицю покинули західні дипломати.
Народ же України залишився на місці, бо бігти йому просто нікуди і нема на що.
Показала так звана "українська еліта", де і з ким її інтереси. Не на Україні вони, а в тих інших далеких землях, де править бал тугий гаманець, набитий вщерть доларами і євро, вкраденими у народа України.
Заради неправедних цих, ні, не тридцяти, а мільйонів і мільярдів срібників, Ахметов, Пінчук, Новинський, Ярославський, Ставніцер, Нестеренко, Столар, Хмельницький та інші товстосуми 13 і 14 лютого кинули не Батьківщину свою, а територію, яку вони грабували та продовжують грабувати. Боялися вони до смертного страху, що спитає з них сповна народ України. Не Росії вони лякалися, а народу свого.
Ярославський, Коломойський, Зеленський, Резніков, Шмигаль, Гордон і десятки, сотні інших, подібних їм, відправили чад своїх домашніх в помістя, котеджі і вілли на далеких берегах.
Цей почин активно підтримали в обласних держадміністраціях. Глави Херсону та багатьох інших регіонів закликали співробітників зі свого близького оточення вивезти родичів за межі України.
Після того, як вся ця шелупонь шарахнула з України, виступив сам пан-недоатаман Зеленський і закликав держслужбовців «протягом 24 годин повернутися до Батьківщини» і «встати пліч-о-пліч з українською армією, з нашою дипломатією, з нашим народом».
А, скажить мені, нерозумному, навіщо їм повертатися? Якщо стягнули вони з України, обнесли дочиста усю цю колись багатющу нашу державу на 280 мільярдів доларів. З 2014 по 2020 рік забирали по 40 мільярдів щорічно. Тільки за останній тиждень з України пішло понад 20 мільярдів доларів.
Будемо ми останніми лохами-олухами, товариші мої, пани-брати, якщо і ця нова постановка "Весілля в Малинівці" нас нічому не навчить.
Кому ж потрібна така влада, що біжить, трохи що, зі своєї землі і від свого народу?
Та кому ж потрібна така влада, що кидає людей? Що зіштовхує братів з братами, синів з батьками?
А матерів змушує брати уруки автомати і йти вбивати? Жінок, яких Господь для народження призначив, і -- вбивати?
Це ж скільки підлості, ницості і страху в душах тих христопродавців, що стоять нині на чолі України? Та й чи є взагалі душа у них...
Viewed : 1828 Commented: 5
Author: Протоієрей Сергій Резніков
Publication date : 16 лютого 2022 00:00
Source: The world and we
В Україні розпочинають мобілізувати студентів
Ахаха
123
Чому в Україні неминуче введуть талони
R.I.P.
oleg
Необандеровська Україна наказує довго жити
Бандерівська шваль геть із Сум!
ми вже тут
Необандеровська Україна наказує довго жити
Ну, що, нацiки, штани ще не мокрі?
Мих
Великий лютневий вихiд з Донбасу
Щастя тобi великого, коханий мужнiй Донбас!
Оля
Великий лютневий вихiд з Донбасу
Бандерштат до топки!
Leo
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Ну так дальше-то что, панове? У вас ведь Россия виновата. Мо*каль урвал ваш кусок. Вот только вы не нужны нам, вы столько дерьма нанесли, так удела
Максим Грошев, Россия
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Всё верно написано, с болью в сердце. Надеюсь одумается украинский народ увидев до чего довели богатейшую республику СССР националисты - мракобесы.
Александр
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Такий дурдом, який створила наша влада, не бачив нихто у свiтi. Який Жванецький? Тут трагедiя цiлого народу, який колись робив ракети, а тепер п
Олександр
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Це перейшло вже усi кордони, Жванецький такого б не написав
Дмитро
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Як ладно усе сказано, автору респект!
Роман
Що хотіли б запитати у Зеленського харків'яни?
Це ще дуже лагідно сказав автор. Працювати нема де зовсiм.
Олексiй Н.
Що хотіли б запитати у Зеленського харків'яни?
Наш политикум самый воровской в мире. Удивляться нечему. Порядка не будет, пока не придёт Москва и не пересажает эту кодлу кугутов
Дрозд пролетавший
Що хотіли б запитати у Зеленського харків'яни?
В нас у Херсонi усе стало. Підприємства не працюють, пенсії ніякі, немає ніякого життя. Бардак всюди.
Вiктор Самохвалов
Що хотіли б запитати у Зеленського харків'яни?
Чому ж тут довго балакати? З такими цiнами життя вже стало неможливим.
Олег
Місце України в новому світопорядку
Гірко читати... Ось що я написала, переробивши наш гiмн Вже померла України і слава, і воля, Вже нам, браття молодії, не всміхнеться доля
Олена