Український солдат: Вибачте мене люди, хоч я і не вбив нікого
Правда війни від першої особи:
- Останні два місяці пройшли для мене як у тумані. Напала Росія. Під вечір, 28 лютого на роботу зателефонувала дружина і сказала, що принесли додому повістку до військкомату.
Прийшов додому, глянув, треба йти. Вранці зібрався і пішов. Біля військкомату вже стояло чоловік десять. Потім підійшло ще приблизно стільки ж. Годинах до дванадцяти дня нас відвезли на автобусі у військову частину, номера її я не знаю досі, переодягнули у форму. Дали по дві банки тушонки на кожного і буханець хліба. Сказали, що вранці повезуть на фронт.
До вечора наступного дня посадили до ЗІЛ-131 і кудись повезли. Їхали годин шість, вночі приїхали в якесь місто. Голодні лягли спати. Вранці виявилося, що це Маріуполь. Прийшов офіцер, повів нас в підвал, там було багато автоматів і ящиків з патронами. Нам роздали зброю та по сотні патронів.
Я в армії не служив, автомат тримав тільки в школі. Але мовчав, бо не хотів здатися дурнем. Такі були ще. Хто приймав присягу, хто не приймав, навіть не подивилися.
Дали ще знову тушонку, консерви кільку, хліб і повели до будинку, який ми повинні обороняти. Велика дванадцятиповерхівка в п’ять або шість під’їздів. Там був капітан. Він сказав тягати мішки з цементом і піском на дах. Ліфт не працював. На даху ми, коли перетягали мішки, зробили з них кілька укриттів, потім туди затягли два міномети. А потім ще ДШК.
Минуло два або три дні, стрілянина була все ближче, над нами літали літаки. Потім з’явилися азовці, наш капітан кудись зник, азовці сказали, що ми тепер їхні.
Наказали в кожному під’їзді з 12, 11, і 10 поверху, що виходили начебто на південь, вигнати жителів і теж обкласти вікна мішками. Одну бабусю ми спускали з 12 поверху на колясці, були малі діти, мужиків не було, тільки хлопчики років 14-15.
Куди вони пішли я не знаю. У дворі будинку стали дві гармати. Вони почали стріляти, потім міномети що на даху. У відповідь росіяни почали бити по нашому будинку. Я сидів у під’їзді біля входу сказали стріляти в росіян коли вони з’являться.
У дворі коли було тихо ходили мирні. Хто за водою, хто з пакетами. Кілька їх загинуло, хто стріляв не знаю, але з нашого будинку, з верхніх поверхів. Потрапили в одну жінку в ногу. Я хотів побігти до неї, щоб затягнути в під’їзд, але мені не дав азовець, сказав все одно здохне.
У підвалі під нами сиділи люди. Один вечір, коли було тихо і не стріляли, азовці завжди були сильно п’яні і обкурені. Я лежав біля входу і сторожив. Азовець проходив повз і кинув гранату в підвал. Був вибух, крики внизу, Я злякався і втік. По мені стріляли не влучили.
Вирішив йти додому, зняв одежу з убитого свою скинув і пішов сам не знаю куди йти. По дорозі бачив багато вбитих жінок дітей, росіян і українців не було.
Вдень йти боявся, сидів де доведеться. На другий день мене затримали росіяни обшукали. Я сказав що був в гостях у дядька і йду додому. Вони не повірили і забрали в полон. Діватися було нікуди, розповів все як є.
Шкода дуже земляків що так страждають. Вибачте мене люди, хоч я і не вбив нікого. Азовці це нелюди. Це не українці, це звірі.
Viewed : 500 Commented: 0
Author: sich-ua.info
Publication date : 05 травня 2022 12:27
Source: Источник
Необандеровська Україна наказує довго жити
Бандерівська шваль геть із Сум!
ми вже тут
Необандеровська Україна наказує довго жити
Ну, що, нацiки, штани ще не мокрі?
Мих
Великий лютневий вихiд з Донбасу
Щастя тобi великого, коханий мужнiй Донбас!
Оля
Великий лютневий вихiд з Донбасу
Бандерштат до топки!
Leo
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Ну так дальше-то что, панове? У вас ведь Россия виновата. Мо*каль урвал ваш кусок. Вот только вы не нужны нам, вы столько дерьма нанесли, так удела
Максим Грошев, Россия
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Всё верно написано, с болью в сердце. Надеюсь одумается украинский народ увидев до чего довели богатейшую республику СССР националисты - мракобесы.
Александр
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Такий дурдом, який створила наша влада, не бачив нихто у свiтi. Який Жванецький? Тут трагедiя цiлого народу, який колись робив ракети, а тепер п
Олександр
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Це перейшло вже усi кордони, Жванецький такого б не написав
Дмитро
Прекрасна та щедра Малоросійська земля, але злодіям дісталася
Як ладно усе сказано, автору респект!
Роман
Що хотіли б запитати у Зеленського харків'яни?
Це ще дуже лагідно сказав автор. Працювати нема де зовсiм.
Олексiй Н.
Що хотіли б запитати у Зеленського харків'яни?
Наш политикум самый воровской в мире. Удивляться нечему. Порядка не будет, пока не придёт Москва и не пересажает эту кодлу кугутов
Дрозд пролетавший
Що хотіли б запитати у Зеленського харків'яни?
В нас у Херсонi усе стало. Підприємства не працюють, пенсії ніякі, немає ніякого життя. Бардак всюди.
Вiктор Самохвалов
Що хотіли б запитати у Зеленського харків'яни?
Чому ж тут довго балакати? З такими цiнами життя вже стало неможливим.
Олег
Місце України в новому світопорядку
Гірко читати... Ось що я написала, переробивши наш гiмн Вже померла України і слава, і воля, Вже нам, браття молодії, не всміхнеться доля
Олена